29 квітня - 5 травня
Срібні води Закарпаття
(Воловець – вдп.Шипіт – Пилипець – Міжгір’я – оз. Синевир - Тереблянське море - Драгово - Колодне - Олександрівка - Данилово - Сокирниця - Долина Нарцисів – Хуст – Королево - Виноградів - Тисобикень - Вари - Берегово - Косино - Мукачево)




Закарпаття - дуже різнобарвна і цікава область України. Тут є і високі гори, і колоритні містечка, теплі сонячні долини, чисті ріки і водоспади. етнічне різноманіття, близькість Угорщини, Словаччини, Румунії створили унікальну культуру, кухню, традиції.
Природа тут дуже різноманітна, дороги, перед очима як в калейдоскопі минатимуть пейзажі: Синевирське озеро, водоспад Шипіт, деревяні церкви Мармарощини, замки в Хусті, Виноградово, Кололево, Мукачево. Питимемо місцеву мінеральну воду, що б'є прямо з джерел. Побуваємо на сироварні, продустуємо місцеве вино. Піднімемось на гору Озірна, з казковим видом на Синевир.
Ночувати будемо в наметах, 2 ночівля в садибі, сніданки і вечері - гаряча їжа на багатті, обіди - перекуси(бутерброди-сухофрукти)

Розклад поїздки по днях:

В Воловець їдемо потягом №81 (о 18.15 з Києва, в 8.30 в Воловці).

1 день
Прибуваємо в Карпати, збираємо велосипеди, снідаємо в місцевій колибі і їдемо в сторону водоспаду Шипіт. Після відвідин водоспаду рухаємось вздовж р.Ріка через Ізки, Міжгір’я.

2 день
Піднімаємось на Міжгірський перевал. Піднімаємось до озера Синевир. Прогулянка біля озера. Пішки піднімаємось на гору Озерна, звідки відкривається чудовий краєвид на "Морське око" - озеро Синевир.
Ночівля в біля озера.

3 день
Спускаємось в Колочаву. По дорозі буде багато красивих дерев'яних церков, їдемо весь час вздовж річки Теребля.
Ночівля в Колочаві у садибі

4 день
Оглядаємо неповторні зразки мармароської деревяної архітектури: готичні церкви в Колодне, Олександрівка, Данилово, Сокирниця.
Ночівля серед долини нарцисів

5 день
Сьогодні в нас гастрономічний день. Їдемо в Долину Нарцисів, центр лозоплетіння в селі Іза. В Нижньому селищі відвідаємо продегустуємо сир, зроблений на місцевій сироварні за швейцарською технологією. В Хусті оглядаємо центр міста, піднімаємось на замкову гору.
Їдемо в Королево, Тут залишились руїни середньовічного замку. Перед ночівлею дегустація в місцевій виноробні "Закарпатський сад"
Ночівля на річці Тиса


6 день Королево - Виноградів - Берегово
Купаємось в термальному басейні під відкритим небом, побачимо угорські села Закарпаття, старовинне Берегово.


7 день Берегово - Мукачево
Відвідаємо замок Паланок в Мукачево, покатаємось містом.
Ввечері сідаємо на потяг в Київ

Вартість туру: 2750 гривень
* прокат велосипеда - 420 грн за всю поїздку
* прокат туристичного спорядження - 200 грн за всю поїздку


У вартість туру входить:

• квитки на потяг Київ-Воловець і Мукачево-Київ (плацкарт)
• послуги інструктора
• харчування згідно програми
• термальний басейн в Берегове
• дегустація вина
• дегустація сиру
•ночівля в садибі у Колочаві
• групова медична аптечка
• групова велосипедна аптечка
• страховка на весь час подорожі

У вартість туру не входять:

• прокат велосипеда - 350 грн за всю поїздку
• прокат спорядження - 150 грн за всю поїздку
[/color]


______________________________________вдсп. Шипіт______________________________________


______________________________________ озеро Синевир______________________________________



______________________________________Хуст______________________________________


______________________________________Сокирниця______________________________________


______________________________________Крайникове______________________________________


______________________________________Данилівка______________________________________


______________________________________Олександрівка______________________________________


Долина Нарцисів





Мукачівський замок


Замок Паланок (Мукачівський замок) один із найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття XIV—XVII століть. Замок розташований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і займає площу 13 930 кв. м. Точної дати заснування замку немає, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується.
З 1396 по 1414 року замком володів Подільський князь Федір Коріятович. Він значно розбудовує і укріплює замок, перетворює його у свою резиденцію. Тоді ж у скелястій горі був вирубаний 75 метровий колодязь. Протягом XV—XVI століть замок перебуває в руках багатьох володарів, які проводять його розбудову та укріплення. У цей час в оборонній системі замку було 14 веж, а у верхній частині розташовувався великий палац.
Мукачівський замок належав графу Миколаю Естергазі, який отримав його через одруження з Урсулою Дерсффі. В 1622 за умовами Микульської угоди Мукачівський замок перейшов у володіння Габора Бетлен. Семигородський князь Юрій I Ракоці (Рагоцький) внаслідок війни, розпочатої з угорською родиною Естергазі, відвоював Мукачівський замок, який з того часу перебував у володінні родини Ракоці (Рагоцьких).
В 1633 р. Мукачівській замок придбав Трансільванський князь Юрій І Ракоці з правом успадкування. Князі династії Ракоці перетворили замок у столицю свого князівства і володіли ним до 1711 року. Після смерті Юрія І Ракоці в 1648 р. його дружина Жужана Лорантфі продовжує реконструкцію замку і споруджує ще дві тераси — Середню і Нижню, а також зовнішнє оборонне кільце. В 1649 р. в замку побували посланці гетьмана Богдана Хмельницького, які вели переговори з Юрієм II Ракоці про спільні дії проти Польщі.
Вигляд на пагорб із замком та довколишню місцевість
З 1685 по 1688 р. замок переживає одну з найбільших облог, яку здійснили війська Австрійського імператора. Керувала обороною замку вдова князя Ференца І Ракоці Ілона Зріні. Після захоплення замку австрійці його реконструювали, що зробило його найсильнішою фортецею на сході Австрійської імперії.



сироварняв Нижньому Селищі


На Селиській сироварні роблять три види сиру. «Нарцис Карпат» (за основу взято сир Грюйер), «Хуст» (за основу взято Камамбер) і «Селиський» (за основу взята Голова Ченця). Проте, рецепти були творчо перероблені.
У цього підприємства є дві особливості: класична швейцарська технологія та спосіб збирання молока. "Селиська сироварня" не купує фермерське молоко великими партіями, а приймає його у населення невеликими обсягами по 3, 5, 7 літрів. І висувають до селян жорсткі вимоги. Корів, які забезпечують сироварню молоком, мають годувати лише травою (влітку) та сіном (у холодну пору року). Тож мешканці Нижнього Селища та чотирьох сіл навколо нього не годують корів силосом та ретельно стежать за тим, щоб худоба на паслася вздовж доріг. Крім того, молоко щодня контролюють.


Винно-коньячний завод «Закарпатський сад»



Винні підвали закладені в 1972 році. Загальна протяжність тунелів 700 м. Це одне з найбільших вінохраніліщ в Україні, де одночасно може зберігатися до 1,5 млн літрів вина і виноматеріалів. Продукція продається під торговою маркою «Королівський замок» на честь замку, який колись підносився на горі, біля підніжжя якої сьогодні розташовується підприємство. Проводяться екскурсії. В ході дегустації відвідувачів пригощають дев'ятьма видами вин, від білого сухого до червоного солодкого, та двома видами коньяків.
Загальна протяжність тунелів 700 м. У підвалах підтримується постійна температура 11-14 градусів. Це одне з найбільших виносховищ в Україні , де одночасно може зберігатися до 1,5 млн літрів вина і виноматеріалів

Берегово


Місто Берегове (угорською мовою Beregszasz — Берегсас) розкинулося у підніжжі невисоких гір, схили яких засаджені виноградниками. Через місто протікає річка Верке, яку також називають каналом, оскільки вона з’єднує Боржаву та Латорицю. Відомий реформатський церковний письменник Папої Паріз Ференц (1649-1716) у своїй книзі "Dictionarium latino-hungaricum" написав, що до приходу угорців тут було поселення римлян під назвою Перігіум, однак науково підтвердити це припущення не вдалося.

Існує дві легенди щодо появи поселення на місці сучасного Берегового. За першою, пастух Сас, спостерігаючи за бійкою двох биків, побачив, що вони вибили копитами яму, де був скарб. На ці кошти було розпочато будівництво храму на березі річки, а нове поселення біля нього назвали Берегсасом. Інша версія — правдоподібніша, приписує честь заснування поселення в 1063 р. герцогові Ламперту — молодшому синові угорського короля Бейли. Цей маєток певний час носив ім’я засновника — Villa Lamperti або Лампертгаза. У 1141 р. до міста, яке потерпало від постійних набігів половців, король Гейза ІІ переселив з-над Рейну саксонців, "сасів". З того часу воно називалося Лампертсас. Саме саксонці нібито започаткували в регіоні культуру вирощування виноградної лози, а також почали видобувати золото в Мужієві. У 1247 р. король Бейла IV надав поселенню статус королівського міста, а 1342 р. воно отримало маґдебурзьке право. 1446 р. у місті виник перший в Закарпатті ремісничий цех шевців. Починаючи з 1504 р., місто в документах називали Берегсас, оскільки ще у 1271 р. воно стало адміністративним центром комітату Берег (до того ним було село Береги).
Місто відігравало велику роль у визвольній антигабсбурзькій війні князя Ференца ІІ Ракоці. 22 травня 1703 р. на центральній площі Берегсаса Томаш Есе розгорнув знамено повстання. У 1880 р. Берегсас постраждав від сильної пожежі — згоріла більша частина будинків. Лише завдяки родині лікаря Ліннера, яка взяла великі позики в банках під заставу своїх виноградників, місто було відбудоване й набуло того зовнішнього вигляду, яким його можна бачити сьогодні.
Упродовж 1919-1938 рр. місто перебувало у складі Чехословаччини, тоді ж воно вперше дістало свою слов’янізовану назву "Берегове".

термальні води Берегово


У Берегові термальну воду, насичену корисними для людей мікроелементами і сполуками, добувають з півторакілометрової глибини. Кремнієві, азотисті, вуглецеві, хлоридні та натрієві сполуки мають антибактерицидну дію, а також позитивно впливають на здоров'я. Саме тому вода тут не хлорується та не фільтрується. Саме неймовірні властивості цих джерел, особливо для людей з проблемами опорно-рухового апарату, серцево-судинної та нервової систем, зробили Берегово центром відпочинку та оздоровлення.
Один з найвідоміших басейнів розташований на базі спортивного комплексу «Закарпаття», де колись тренувалися спортсмени фристайлісти та гірськолижники. Однак нині двадцятиметрової вишки для тренувань більше нема